В бизнесе с 2002 года!

Честно
Консервативно
Конфиденциально

Киев: +38 (044) 498-28-79

Никосия (Кипр): +357 (22) 00-04-70

Киев: ул. Шелковичная, д. 10

(рядом с метро "Крещатик")

Отправьте заявку

Отправьте вопрос, чем мы можем быть Вам полезны, и получите персонализированное предложение прямо сейчас!

Новости оффшоров (офшоров), международного налогового планирования, оффшорных юрисдикций

Amond & Smith Ltd в средствах массовой информации

Відкриваємо словник з пташками і обираємо назву для офшору

РЄАЛЬНА ЄКОНОМИКА  10 апреля 2012
Анна Бабінець

У офісі Дениса Кузнецова годинники показують час у чотирьох містах світу - у Києві, Лондоні, Нікосії та Тортолі.

Насправді чимало українських бізнесменів та політиків стежать за часом і у Віргінських островах, і на Кіпрі.

Бо саме там у офшорних зонах заховані від публіки їхні бізнес-компанії. Юридична компанія Amond and Smith Ltd, де Денис Кузнецов є керуючим партнером, саме спеціалізується на відкритті та обслуговуванні офшорних фірм.

Пан Кузнєцов розповів нам, як влаштований цей специфічний, але дуже популярний у нашій країні бізнес.

- Що таке «офшор» простою мовою?

- Здебільшого ми вживаємо слово "офшор" як юридичний термін, який визначає не резидентські компанії зі спеціальним статусом оподаткування. У них відсутній корпоративний податок на прибуток як головний вид оподаткування, а є лише державний збір, який щорічно вноситься до державного бюджету від імені компанії.

Зі сплатою такого збору всі обов'язки компанії перед відповідною державою вважаються виконаними. Цей внесок досить невеликий - 100-300 доларів.

Таким чином все, що заробляє бізнес, користуючись такою компанією, залишається у його розпорядженні.

- Розкажіть про географію офшорів

- Здебільшого класичні офшорні зони - це невеликі острівні держави, які знаходять єдиний шлях поповнення бюджету, надаючи на законодавчому рівні пільги для створення та функціонування офшорних компаній.

Передусім тут треба згадати про колишні колонії Великої Британії - вони мають стабільне і зрозуміле для зовнішніх контрагентів законодавство. Це англосаксонська система права.

На разі Британські Віргінські острови приводять до європейських норм своє законодавство щодо розкриття інформації про бенефіціара та щодо необхідності введення фінансової звітності. А інші юрисдикції, наприклад, Беліз, таких норм не запроваджують. Тому Беліз чи Панама зараз є досить популярними.

Також варто згадати про так звані "оншорні" юрисдикції, в яких хоч і існує податок на прибуток, але законодавство містить багато пільг щодо оподаткування певних видів діяльності, завдяки чому, вони стають ефективним інструментом податкової оптимізації, а відтак користуються досить великим попитом.

Передусім це Кіпр, який користується популярністю у українського бізнесу, бо, по-перше, Кіпр - це Єврозона, а, по-друге, на Кіпрі встановлено найнижчий у Європі корпоративний податок на прибуток - 10%.

Крім того, між Україною та Кіпром продовжує діяти укладений ще за часів Радянського Союзу договір про уникнення подвійного оподаткування, у якому визначаються пільгові ставки оподаткування доходів з джерелом їх походження з України.

Пільговими є дивідендні платежі, платежі роялті або проценти за користування кредитом. Ще одна перевага Кіпру - досить ліберальне законодавство щодо оподаткування холдингової діяльності.

Наступною популярною юрисдикцією є Гонконг, бо там встановлений територіальний принцип оподаткування. Це означає, що якщо ви ведете бізнес не на території Гонконгу і не укладаєте контракти з гонконгськими компаніями, весь ваш дохід вважається отриманим поза межами Гонконгу і не оподатковується.

Для бізнесменів, які експортують товар з Китаю, імпортують його в Україну, використання гонконгського посередника як компанії, яка може акумулювати частину прибутку від таких операцій, є досить популярним.

- Якщо до вас звертається український бізнесмен, який хоче відкрити компанію за кордоном. Як ви визначаєте, у якій країні її відкривати?

- Перше питання на яке необхідно відповісти - який вид діяльності в клієнта, яким бізнесом він займається. Далі зрозуміти які саме завдання ставить перед собою клієнт і яким чином структуровані фінансові потоки.

Якщо говорити про Гонконг, то ця юрисдикція може бути цікава в першу чергу бізнесменам, які торгують з Китаєм. Якщо ми кажемо про Кіпр, то це бізнесмени, які бажають заснувати холдингову кампанію і відповідно, вести бізнес від імені нерезидентної компанії.

Бізнесменам, які займаються експортом з України, можна запропонувати будь-які офшорні юрисдикції.

Якщо ми говоримо про імпорт в Україну, то на сьогоднішній день ми можемо порекомендувати Панаму, оскільки ця юрисдикція не входить у чорний список Кабінету Міністрів і, відповідно, з неї можна імпортувати в Україну і не підпадати під обмеження Податкового кодексу щодо можливості віднесення 100 відсотків вартості товару до складу витрат.

Також треба розуміти, яке планування фінансових потоків буде у цього бізнесу.

- Тобто які обсяги?

- Ні. Тут варто звернути увагу на характер операцій та юрисдикцію контрагентів. Наприклад, купівля будь-якого обладнання у більшості європейських виробників зараз відбувається з використанням якоїсь європейської компанії.

Це пов'язано з тим, що в більшості європейських юрисдикцій - Німеччина, Італія, Франція - існує внутрішнє законодавство, що обмежує роботу з класичними офшорними юрисдикціями.

Скажімо, купити у німецького виробника щось від імені панамської компанії буде дуже важко, бо німецький виробник може відмовиться працювати з панамською компанією. А з кіпрською із задоволенням працюватиме.

- А якщо мені, наприклад, треба створити не просту компанію, а таку, яка, наприклад, торгуватиме зброєю... Її теж можна "заховати" у офшор?

- Такі операції у більшості юрисдикцій є ліцензованими. Тому треба шукати юрисдикцію, в якій цей вид бізнесу не підлягає ліцензуванню. Ми б, наприклад, запропонували сейшельську компанію, бо у законодавстві Сейшельських островів відсутні норми щодо ліцензування такого виду бізнесу. Це перше.

Інший проблемний момент для такого бізнесу - це відкриття банківського рахунку. Досить велика кількість банків відмовляється відкривати рахунки на такий вид бізнесу, бо їм доведеться вести подвійний моніторинг фінансових потоків.

І банкам треба дуже уважно дивитися на те, хто цей бізнесмен, чи він легально купує таке обладнання, чи він легально його продає.

Оскільки такі угоди відбуваються у більшості випадків між державними інституціями, відповідно, потрібно показувати ліцензії таких інституцій.

Також потрібно постійно переконувати банк, що такі операції є, по-перше, законні, по-друге, не суперечать міжнародним правилам ведення бізнесу.

- Як обирають країну для відкриття банківського рахунку офшорної компанії?

- Будь-яка офшорна юрисдикція може відкрити рахунок у будь-якому банку світу. Українські бізнесменами обирають рахунок, яким найвигідніше і найзручніше користуватися.

Іноді критерієм є надійність банку, іноді критерієм є оперативність проведення операцій, а іноді - щоб просто був російськомовний персонал в такому банку.

Банки Прибалтики, дуже популярні, бо країни мають схожий з нашим менталітет і всі операціоністи розмовляють російською мовою. Крім того такі банки досить швидко проводять платежі.

Але є, наприклад, бізнесмени, які хочуть мати рахунок у більш надійних банках. Наприклад, в таких країнах як Кіпр, Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург. Це юрисдикції, які мають багаторічну практику обслуговування таких рахунків і надання супутніх послуг.

- Чи правда, що найважче дізнатися справжніх власників офшорних компаній, які зареєстровані у Белізі? У чому особливість Белізу?

- Будь-яка юрисдикція намагається бути максимально привабливою для інвесторів. У більшості офшорних юрисдикцій, зокрема, у Белізі, діяльність з супроводження офшорних компаній ліцензована.

Ви не можете самостійно як в Україні піти і зареєструвати офшорну компанію. Ви повинні звернутися до провайдера таких послуг, юридичної компанії, яка здійснює безпосередню реєстрацію.

Держави, що встановлюють на своїй території офшорний режим розуміють, що у більшості випадків бізнесмен реєструючи офшорну компанію, намагається зберегти конфіденційність даних щодо того, хто є власником акцій, хто є директором такої компанії.

Саме тому така інформація є захищеною законодавством від нерозголошення.

Якщо ж така інформація буде розголошена працівником юридичної компанії, яка зареєструвала таку фірму, він буде нести кримінальну відповідальність. І приклади такі вже є. Тому до цього досить уважно ставляться провайдери послуг.

Таємниця офшорного бізнесу це по суті аналог банківської таємниці, просто в іншому ракурсі.

- Яким бувають покарання за розголошення? Це може бути ув'язнення, умовні терміни чи адміністративна відповідальність?

- Якщо ми говоримо про Беліз, то Беліз - відносно молода офшорна юрисдикція, їй, здається, не більше 40 років. Коли в Белізі вирішили запровадити офшорний режим, вони взяли закон Британських Віргінських островів про іноземні компанії і фактично його скопіювали, замінивши слово "Британські Віргінські острови" на "Беліз".

Ця юрисдикція пропонує такі самі умови для ведення бізнесу як Британські Віргінські острови, тільки вона дешевше і знаходиться на материку. Одним з їхніх рекламних гасел є "Нас ніколи не змиє великою хвилею, бо ми не острів".

- Яку частку прибутків для економіки Белізу складає надання таких послуг?

- Думаю, не менше 50%, бо туризм в цій країні не дуже розвинений. І це не Панама, де є Панамський канал, який дозволяє отримувати прибуток, нічого не роблячи.

- Для них це основний вид бізнесу?

- Так. Тому, коли 2008-го року європейські та американські співтовариства почали роздумувати над тим, що в офшорах залишається досить велика кількість податків, і почали чинити значний тиск на такі юрисдикції вимагаючи розкриття інформації, то Беліз - одна з юрисдикцій, яка чинить найбільший опір, проти укладення угод щодо обміну інформацією.

Тому у Беліза підписана найменша кількість таких угод.

- Якщо людина з України хоче відкрити офшорну фірму, їй обов'язково їхати на острови чи всім займаються посередники?

- Є два методи. Перший - безпосередньо звернутися до місцевого провайдера, написати йому листа і надіслати документи. Це можна зробити он-лайн. Вам надсилають форми, які треба заповнити.

Другий - це більш дорогий, але більш надійний. Звернутися до місцевого провайдера і замовити цю послугу у нього.

- Місцевого в Україні?

- Так, місцевого в Україні. Такі компанії знаходяться в усіх великих містах України, тому це не є проблема. Це лише питання вибору.

- А бухгалтерія, інформація про обіг коштів на рахунку, вона де зберігається?

- Вся інформація зберігається у клієнта і міститься у банках, в яких клієнт має відкриті рахунки. Бухгалтерська документація може зберігатися як у клієнта, так і в будь-якому іншому захищеному місці.

Зараз досить велика кількість провайдерів пропонують послугу доступу до їхніх серверів, де можна зберігати конфіденційну інформацію, щоб не зберігати таку інформацію в Україні.

- Як виглядає офшорна компанія на Кіпрі чи в Белізі, будь-де? Це маленька кімнатка, там сидить одна людина, на якій 200 компаній чи як?

- Офшорна компанія на Кіпрі - це фактично юридична адреса, за якою знаходиться провайдер цих послуг, юридична компанія. І питання, займає він маленьку кімнату чи цілий поверх у якомусь бізнес-центрі, залежить просто від обсягу послуг, які надає цей провайдер.

Ну, наприклад, наш офшорний провайдер на Кіпрі знаходиться в будинку і займає три поверхи. Два поверхи - це юристи і один поверх - це бухгалтери та аудитори.

- А скільки компаній веде ваш провайдер?

- Мені складно сказати про кіпрську компанію. Я думаю, декілька тисяч. У нас великий провайдер.

- Тобто одна людина веде якусь певну кількість фірм?

- Це юридична компанія, в якій є 10-20 працівників, кожен з яких відповідає за свою ланку роботи. Підписують документи, оформлюють компанію, реєструють, здають фінансову звітність. Вони повністю обслуговують всі компанії.

- Багато людей, які якось причетні до української політики, намагаються бути анонімними у веденні свого бізнесу. Може, ви знаєте, як це виглядає? В яких країнах вони хочуть реєструватися?

- Вибір юрисдикції залежить від виду бізнесу , а не від того, чи хоче бути клієнт анонімним. Тому що у всіх юрисдикціях можна використовувати так званий номінальний сервіс.

Це означає, що замість вас володіти акціями буде номінальний акціонер, і навіть якщо інформація про акціонерів згідно законодавства країни реєстрації компанії є публічною, то акціонером в ньому буде зазначений якийсь місцевий житель.

При використанні номінального сервісу оформлюється ряд документів, які гарантують інтереси реального власника бізнесу. І головний документ - це документ, у якому визначено, що акціонером компанії є одна особа, але вона володіє акціями в інтересах іншої.

Так званий declaration of trust, або трастова декларація, що підтверджує довірче управління акціями в інтересах певної особи.

Трастова декларація знаходиться у закритому доступі , оскільки інформацією про її наявність володіє тільки людина, яка підписала такий документ. Також цією інформацією володіє банк, який обслуговує рахунок такої компанії.

Банківський офіцер при відкритті рахунку повинен обов'язково з'ясувати, хто є бенефіціаром компанії і хто є власником коштів, які знаходяться на рахунку в його банківській установі.

- Якщо силові структури чи спецслужби хочуть отримати таку інформацію, це можливо?

- Таку інформацію вони отримують, надіславши запит у відповідну інституцію, використовуючи чинні міжнародні договори про правову допомогу.

І тут все залежить від самої юрисдикції і від того, яке законодавство в ній існує щодо розкриття такої інформації. Якщо йдеться про Європу, така інформація розкривається за рішенням місцевого суду або за запитом міжнародної установи Інтерполу.

Якщо ми розглядаємо інші юрисдикції, які не підпадають під дію Інтерполу, то це може бути тільки рішення місцевого суду або місцевого прокурора.

- Місцевого, а не, наприклад українського?

- Не українського. Того прокурора, який на місці прийме рішення про розкриття інформації.

- Чи були прецеденти, що місцевий суд виніс таке рішення, що треба розкрити певну інформацію про діяльність офшорів?

- Ну, прецеденти були, якщо брати до уваги інформацію з відкритих джерел...

Наприклад, перша дружина Фірташа подала до суду, бо при розлученні він не вказав повну вартість майна, яким володіє. Тому вона, на її думку, повинна була отримати більше.

Печерський суд подавав запит у місцевий суд Британських Віргінських островів. Були судові дебати щодо розкриття інформації про те, хто є кінцевим власником верхньої компанії в холдингу, який належить пану Фірташу.

І, за інформацією ЗМІ, ми знаємо, що Верховний суд відмовив у розкритті такої інформації.

- Як придумують назви для офшорів? Як, наприклад, ви визначаєте, як назвати компанію?

- Чесно кажучи, відкриваємо словник з назвами пташок і вибираємо (Посміхається). У зв'язку з тим, що назв компаній є велика кількість і знайти нову назву, яка б не співпадала з уже існуючими, досить важко.

У нас були випадки, коли наші англомовні спеціалісти обирали назви, які відверто дивували клієнтів.

- І як ви це робите?

- Назви вибираються двома способами. Перший спосіб - взяти список компаній, які вже зареєстровані у відповідній юрисдикції, якщо бізнесмен уже визначився з юрисдикцією, у якій він буде працювати і з цього списку обрати ту назву, яка йому подобається.

І другий спосіб - це придумати самостійно назву компанії.

І у зв'язку з тим, що у такій юрисдикції більше десятків тисяч вже зареєстрованих англомовних назв, іноді бізнесмену досить важко визначитися з назвою, бо кількість англійських слів, які подобаються людям, є досить обмеженою і вони в більшості випадків вже зареєстровані.

- А сам власник знає, як називається його фірма чи йому все одно?

Сам власник знає. А щодо питання, чи йому все одно щодо назви...

Хтось повинен визначитися з назвою - чи він, чи його помічник. Хоча іноді нам кажуть: визначте самостійно.

Це питання до власника, чи він планує афішувати назву. Якщо це буде якась публічна компанія, вона повинна мати назву, яка пов'язана з бізнесом. А якщо це не публічна компанія, то назва не має такого великого значення.